АРХИВ (Все выпуски) /     Содержание выпуска (2020, Issue 59)Ukrainian Russian English

Библиографическое описание для цитирования:
Глеваняк М. "Бесіди" Михаіла Лучкая 1831 р. Проповідь про причастя святих таїн на тайній вечері. Спроба презентації / М. Глеваняк // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. - 2020. - Вип. 59. - С. 157-175. doi: https://doi.org/10.15407/np.59.157

Библиография:

  1. Fölvari S. Lutskay Mihály "Historia Carpatho-Ruthenorum" című krónikája és a szerző helye Anonymus reformkori recepciójának irodalmábans II Eleink ‒ MAGYAR ŐSTÖRTÉNET, 14 (2). p. – С. 11.
  2. Лучкай, Михаилъ Новый енциклопедическій словаръ. Двадцатѣ пятый томъ. ‒ Петроградъ : Изданіе Акціонернаго Общества Издательское дѣло бывшее Брокгаузъ-Ефронъ, 1915. ‒ С. 84.
  3. Schematismus venerabilis cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Mukacsiensis pro annum MDCCCXVI. ‒ Cassoviae. Ex Typographia Ellingeriana, 1816. ‒ С. 208.
  4. Гаджега Ю. Исторія Ужгородской богословской семинаріи въ ея главныхъ чертахъ. ‒ Ужгородъ : Изданіе Культурно-Просвѣтительнаго Общества имени Алекс. Духновича въ Ужгородѣ, 1928. ‒ С. 45.
  5. Семінар був заснований у 1740 році великоварадинським єпископом, а пізніше єгерським архієпископом Міклошем Чакі (1747‒1757). Marton J. The History of Roman Catholic Theological Education in Transylvania // StudiaUniversitatis Babeş, Theological Catholical Latina, LII. ‒ Cluj : Babeş-Bolayis University, 2007. – С. 21.
  6. Tichý F. Michail Lučkaj. Výňatek z větší práce. Slovanský sborník věnovaný jeho magnificenci prof. Františku Pastrnkovi rektoru University Karlovy k sedmdesátým narozeninám 1853‒1923 . ‒ Praha, 1923. ‒ С. 215.
  7. Schematismus venerabilis cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Mukacsiensis pro anno MDCCCXXI. Ab effectuata dismembratione anno primo. ‒ Budae : Typis Regiae Universitatis, 1821. ‒ С. 9
  8. У Церковному Синоді греко-католицьких ієрархів у Відні, скликаному Марією Терезією в 1773 році, зустрілися три групи католиків грецького обряду (румуни, хорвати і русини), а в 1774 році була створена семінарія при храмі св. Варвари "Барбареум". Пристай М. Львівска Греко-католицка Духовна Семінарія 1783 ‒ 1945. ‒ Львів – Рудно : Львівска Духовна Семінарія, 2003. ‒ С. 24‒26.
  9. Лизанець, П, М. Михайло Лучкай і його граматика / Михайло Лучкай // Граматика слов̕яно-руська. ‒ Київ : Наукова думка, 1989. ‒ С. 6.
  10. Babotova L. Idea slovanstva v kultúre Rusínov-Ukrajincov / R. Dupkala. // Fenomén slovanstva, jeho filozofické, teologické, politologické a literárnohistorické reflexie na Slovensku. ‒ Prešov : Prešovská univerzita PU, 2004. ‒ С. 157.
  11. Єпископ Олексій Повчій (лат. Alexius Pótsy) за походженням був румуном. На Ужгородському єпархіальному синоді в 1821 р. Він вирішив, що в священичій семінарії викладання пасторальної теології відбуватиметься в народній мові, даючи можливість кандидатам священства вдосконалювати русинську мову. Lacko M. Z našej minulosti. Biskup Alexej Pócsy / J. E. Suchy // Mária. Úradný mesačník slovenského gréckokatolíckeho biskupstva sv. Cyrila a Metoda v Kanade. ‒ Toronto : Apostolic Visitator for Slovaks of the Byzantine Rite in Canada, No. 12. ‒ С. 15‒16.
  12. Погорѣловъ В. Литературная дѣятельность Михаила Лучкая, карпаторусскаго писателя нач. XIX вѣка / В. Погорѣловъ // Карпаторуссіе етюды. ‒ Bratislava : Spisy Filozofickej fakulty Slovenskej univerzity v Bratislave, 1939. ‒ С. 6.
  13. Панькевич І. Хто був Іван Бережанин. Михайло Лучкай чи Іван Фоґараший? ‒ Ужгород : Печатня, оо. Василіян, 1931. ‒ С. 5, 7.
  14. Гаджега В. Михаил Лучкай. Житепис и творы. Одбитка из "Наукового зборника Тов. "Просвѣта" в Ужгородѣ. Рôчник VI. з Р. 1928/9. ‒ Ужгород : Друкарня оо. Василіян. ‒ С. 60, 65.
  15. Dahlmann P. Szafarzyka, P. J. Słowiański narodopis przełożyl z czeskiego Piotr Dahlmann. ‒ Wrocław : Nakładem Zygmunda Schlettera, 1843. ‒ С. 34.
  16. Šafařík J. P. Geschichte der Slawischen Sprache und Literatur nach allen mundarten. Zweiter Abdruck. ‒ Prag, Verlag von Fridrich Tempsky, 1869. ‒ С. 141.
  17. Schematismus venerabilis cleri graeci ritus catholicorum dioecesis Mukacsiensis pro anno Domini MDCCCXXXI. ‒ Cassoviae : Ex Typographia C. R. Priv. Ellingeriana, 1831. ‒ С. 10.
  18. Переклад твору українською мовою було опубліковано в наукових виданнях Музею української культури в Свиднику в минулому в Чехословаччині (1983, 1986, 1988, 1990, 1991, 1992 р.).
  19. Сабовъ Е. Христоматія церковно-славянскихъ и угро-русскихъ литературныхъ памятниковъ. ‒ Унгваръ : Книгопечатный фондъ Епархіи Мукачевской, 1893. ‒ С. 183‒210.
  20. Lučkaj (Pop) Michail / I. Pop // Podkarpatská Rus. Osobnosti její historie, vědy a kultury. ‒ Praha : Nakladatelství Libri, 2008. ‒ С. 156‒157.
  21. Kollár J. Slávy dcéra [Електронний ресурс].
  22. Штуровець був головним потоком словацького національного руху в середині ХІХ століття, названого на честь найважливішої особистості Людовіта Штура (1815‒1856). Вони були сформовані в 1830-х роках студентами Євангелістського ліцею в Братиславі, які були членами чехословацького товариства. У дусі сучасних європейських політичних ідей Штуровці відкинув систему Священного союзу, феодалізм, абсолютизм, привілеї дворянства, мадяризацію, вимагаючи суверенітету нації, принцип конституційності і представництва. Вони зконтактовувалися з так само радикально орієнтованими студентськими гуртками в слов›янських містах. Велику увагу вони приділяли народній культурі та життю непривілейованих верств, до яких вони зверталися до своєї літературної праці та практичної діяльності.
  23. Nosák B. Listi z ňeznámej zeme k L... // Orol Tatránski od 1. Klasna 1845 do 30. Lipna 1846. Usporaduváni a vidávaní od Ludevíta Štura. Ročňík I. ‒ V Prešporku 1846. ‒ С. 78.
  24. Cerkovnyje besidy na vsi nedeli roka. Na pouchenie narodnoe v tzerkvi parokhialnoi unhvarskoi kazanny Mykhailom Luchkaiom. Parokhom i Namestnikom Unhvarskim. [Temple sermons for every Sunday. To teach the nation, they were presented in the parish church in Uzhhorod by the priest of Uzhhorod and deputy Michal Lučkai]. С. [1], [9], [10], 72, 74–75, 76–78. Budyn, 1831. [In Ukrainian].
  25. Баран О. Гомілетичні "Бесіди" Михайла Лучкая з 1830 р. Вінніпеґ. ‒ Канада : Українська Вільна Академія Наук, Slavistica ч. 76, 1977. ‒ С. 27‒28.
  26. Homilia. Ottů slovník naučný. Ilustrovaná encyklopædie obecných vědomostí. Jedenástý díl. Hédypathie – Hýždě. ‒ Praha : Vydavatel a nakladatel J. Otto v Praze, 1897. ‒ С. 527.
  27. Petrík Ľ. Kňaz – kazateľ je súčasťou Božieho ľudu / Š. Paločko, Ľ. Petrík // Kazateľská činnosť ako integrálna súčasť novej evanjelizácie. – Prešov : Prešovská univerzita v Prešove, Gréckokatolícka teologická fakulta, 2013. – С. 145.
  28. Nadolski B. – Brzozowski M. Homilia / J. Walkusz // Katolicka Encyklopedia. Tom VI. ‒ Lublin : Katolicki Uniwersytet Lubelski, 1993. ‒ С. 1175, 1176.
  29. Migut B. Kazanie / J. Walkusz // Katolicka Encyklopedia. Tom VI. ‒ Lublin : Katolicki Uniwersytet Lubelski, 1993. ‒ С. 1265.
  30. Šurab M. Aby nás radi počúvali. Rétorika a teória komunikácie v službe homílie. ‒ Nitra : Kňazský seminár sv. Gorazda, 2004. ‒ С. 44.
  31. Petrík Ľ. Kerygma v homílii a zrod živej viery. ‒ Prešov : Vydavateľstvo Prešovskej univerzity, 2014. ‒ С. 80, 131.
  32. Petríková A. Náboženský diskurz. Rečové stratégie a taktiky v homíliách. ‒ Prešov : Filozofická fakulta Prešovskej univerzity v Prešove, 2019. ‒ С. 9, 153.