АРХИВ (Все выпуски) /     Содержание выпуска (2022, Issue 63)Ukrainian Russian English

Библиографическое описание для цитирования:
Закіров М. Дилема інформаційної безпеки особистості в інформаційному суспільстві / М. Закіров, С. Закірова // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. - 2022. - Вип. 63. - С. 50-64. doi: https://doi.org/10.15407/np.63.050

Библиография:

  1. Buchanan B. (2017). The Cybersecurity Dilemma: Hacking, Trust and Fear Between Nations. Oxford University Press. doi: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780190665012.001.0001
  2. Bakir V., Herring E., Miller D., and Robinson P. (2019). Organized Persuasive Communication: A new conceptual framework for research on public relations, propaganda and promotional culture. Critical Sociology, 45 (3), 311–328. doi: https://doi.org/10.1177/0896920518764586
  3. Михайлова О. Соціальні мережі як чинник змін політичних практик в Україні: ризики і перспективи. Стратегічна панорама. № 1 –2. С. 93 –99. doi: https://doi.org/10.53679/2616–9460.1–2.2019.09
  4. Єнін М., Коржов Г. Мережева комунікація: ризики та перспективи (на основі соціологічних опитувань громадської думки в країнах Євросоюзу). Вісник НТТУ "КПІ" Політологія. Соціологія. Право. № 1(49). 2021. С. 22–20. doi: https://doi.org/10.20535/2308–5053.2021.1(49).232789
  5. Даніл’ян В. Інформаційне суспільство та перспективи його розвитку в Україні (соціально-філософський аналіз). Харків, 2008. 184 с.
  6. Квіткін П., Дятлова І., Петрова Л. Інформаційна безпека особистості: теоретико-методологічний аналіз. Вісн. Нац. юрид. ун-ту ім. Ярослава Мудрого. 2021. № 4 (51). С. 46–62. doi: https://doi.org/10.21564/2663–5704.51.241998
  7. Муравська Ю. Інформаційна безпека суспільства: концептуальний аналіз. Економіка та суспільство. 2017. Вип. 9. С. 289 –294.
  8. Кукін І. Рівні інформаційної безпеки особистості в системі національної безпеки держави. Вчені записки ТНУ ім. В. І. Вернадського. Серія: Державне управління. Т. 30 (69). № 5. 2019. С. 85–90. doi: https://doi.org/10.32838/2663–6468/2019.5/15
  9. Закірова С. Полемологічні виміри інформаційних стратегій минулого. Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І . Вернадського. 2018. Вип. 49. С. 21–33. doi: https://doi.org/10.15407/np.49.021
  10. Закіров М., Закірова С. Мережева політична взаємодія в структурі соціальних комунікацій. Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. 2020. Вип. 57. С. 163–175. doi: https://doi.org/10.15407/np.57.163
  11. Євсейцева О., Меркулова Д. Таргетинг – цілеспрямований вплив на споживача. Економiка та держава. 2019. № 3. С. 107–113. doi: https://doi.org/10.32702/2306–6806.2019.3.107
  12. Посилення законодавчого забезпечення захисту персональних даних в Україні обговорено під час круглого столу у Верховній Раді. Верховна Рада України. 1.04.2021.
  13. Матола В. "Баги" державних реєстрів, або як захистити персональні дані. LB.ua. 19 трав. 2020.
  14. Гуйван П. Юридичне регулювання електронної обробки персональних даних. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2018. № 6. С. 92–96.
  15. Фейсбук збирає усі дані про дзвінки та смс користувачів свого мобільного додатку. Ракурс.UA. 26 березня 2018.
  16. Шемаєв В., Присяжнюк М., Онофрійчук А. Соціальні мережі в аспекті інформаційної безпеки. Наука і оборона. 2019. № 3. С. 36–39. doi: https://doi.org/10.33099/2618–1614–2019–8-3–36–39