Глущук Є.

Фейки як інструмент тиску в умовах війни: специфіка застосування та сприйняття

Рубрика: Розділ 1. Інформаційне суспільство в умовах війни: трансформація інструментів і ресурсів

Анотація: У статті проаналізовано основні підходи до формування комунікативних взаємодій в умовах війни, особливо з погляду використання маніпулятивних компонентів у межах гібридного інфополя. Як найбільш дієві елементи дезінформування та пропаганди розглядаються фейки, що стали інструментом інформаційної війни та формування антинаціональної позиції. Враховуючи масштабність інформаційного проникнення фейків у соціально-політичний дискурс країни, полем аналізу обрано соціальні мережі та інтернет-ресурси, адже саме на цих комунікативних майданчиках сьогодні найбільш ефективно застосовується маніпулятивний контент та дезорієнтування аудиторії. В умовах сучасної війни РФ проти України проблема дезінформації стала найзлободеннішою, адже, окрім захоплених територій, українцям доводиться відвойовувати свідомість своїх громадян, повертати її в національний медіа простір, а останній звільняти від штучних російських міфологем та наративів. У зв’язку з цим, систематика дослідження фейків передбачає не лише аналіз функціонального механізму їх створення та поширення, а й інтегративні заходи щодо активного протистояння їм та спростування, пошук шляхів законного покарання за подібного роду порушення. Адже на сьогодні фейки – це найперше психологічна зброя, наслідки застосування якої під час війни мають здатність змінювати когнітивні установки соціуму та призводять до фатальних наслідків. Як метод протидії дезінформації розглядається фактчекінг – процес дослідження наявних фактів і даних для з’ясування їхньої повноти, достовірності та істинності.

Ключові слова: дезінформація, пропаганда, фейк, інформаційна війна, медіа простір, кібергігієна, фейк-контент, маніпуляція, соціальні мережі.

  Повний текст PDF    https://doi.org/10.15407/np.67.096     Цитування публікації

• Глущук Є. (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ, EvgenijaGlu@gmail.com) ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9137-7318

Бібліографічний опис для цитування:
Глущук Є. Фейки як інструмент тиску в умовах війни: специфіка застосування та сприйняття / Є. Глущук // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. - 2023. - Вип. 67. - С. 96-107. doi: https://doi.org/10.15407/np.67.096

Бібліографія:

1. Acerbi A. Cognitive attraction and online misinformation. Palgrave Commun. 2019. 5, 15. doi: https://doi.org/10.1057/s41599-019-0224-y
2. Guess A., Nagler J., Tucker J. Less than you think: Prevalence and predictors of fake news dissemination on Facebook / Science advances. 2019. Vol. 5. No. 1. URL: https://advances.sciencemag.org/content/5/1/eaau4586/tab-pdf. doi: https://doi.org/10.1126/sciadv.aau4586
3. Ivancik R. Informacna vojna – jeden z multidisciplinarnych fenomenov sucasnej ludskej spolocnosti. Politickи Vedy. 2021. Vol. 24. No. 1. Pp. 135–152. 142 doi: https://doi.org/10.24040/politickevedy.2021.24.1
4. Klein D., Wueller J. Fake News: A Legal Perspective (March 8th, 2017). Journal of Internet Law. 2017. Vol. 20. No. 10.
5. Rampersad G., Althiyabi T. Fake news: Acceptance by demographics and culture on social media. Journal of Information Technology and Politics. 2020. Vol. 17. Issue 1. Рp. 1–11. doi: https://doi.org/10.1080/19331681.2019.1686676
6. Zittrain J. L, Lazer D. M. J., Baum M. A., Benkler Y., Berinsky A. J., Greenhill K. M., Menczer F. The science of fake news. Science. 2018. No. 359 (6380). Pp. 1094–1096. doi: https://doi.org/10.1126/science.aao2998
7. Беленчук, І. В. Фейки та їх використання російськими масмедіа в умовах інформаційної війни. Магістерські студії. Херсон : ХДУ, 2021. Вип. 21. С. 203–205.
8. Кияниця Є. О. Фактори формування та сприйняття медіаконтенту сучасними аудиторіями. Вчені записки ТНУ ім. В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. Т. 31 (70). № 3. Ч. 3. 2020. С. 210–215. doi: https://doi.org/10.32838/2663-6069/2020.3-3/33
9. Маркова В. Фактчекінгові медіаресурси у формуванні критичного мислення населення. Зб. ст. Восьмої міжнар. наук.-метод. конф. "Критичне мислення в епоху токсичного контенту". Київ : Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2020. 494 с.
10. ТОП-10 фейков 2018 года. (дата звернення: 20.03.2023)
11. Центр протидії дезінформації. (дата звернення: 20.03.2023).
12. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки України. Міністерство культури та інформаційної політики України. (дата звернення: 20.03.2023).