Горова С.

Інформація та суспільство: можливі ускладнення та майбутні перспективи

Рубрика: Розділ 1. Бібліотеки у формуванні інформаційного ресурсу стратегічних комунікацій

Анотація: Розвиток інформаційного суспільства обумовлює зростаюче значення інформації в перетворювальній діяльності людини, наближення її виробництва безпосередньо до виробничої діяльності, удосконалення соціальної структури суспіль- ства, виходячи із сучасних умов його існування, і розвиток інтенсивних форм інформаційних обмінів у суспільстві. Усі ці істотні зміни в інформаційній сфері обумовили зростаючі темпи нового інформаційного виробництва, зростання обсягів інформації, що циркулює в соціальних інформаційних мережах, отже, небачене раніше зростаюче інформаційне навантаження на свідомість людини. Ці реалії базуються на необхідності реалізації основоположних принципів цього суспільства: підвищення продуктивності праці в інформаційній сфері, удосконалення ефективності використання інформаційних ресурсів. У цьому контексті треба вказати на те, що проблеми, які постають перед су- часною цивілізацією, потребують зростаючої ефективності пізнавальної діяльності суспільства, творчої діяльності дедалі більшої кількості її представників. Відповідно, пізнавальний процес потребує дедалі більш зростаючого ресурсу необхідної для цього інформації, підвищення ефективності використання суспільно корисної інформації. Треба зазначити, що зростаючі обсяги інформації, з якою у звичайному, непрофесійному, повсякденному режимі стикається людина, які вона має використовувати для повноцінного життя в суспільстві, також обумовлюють необхідність зменшення навантаження на людську розумову діяльність інформаційних масивів шляхом знову ж таки відбору із загальних обсягів найбільш суспільно значущої активної її частини. У системі інформаційного обігу друкованих ЗМІ протягом століть уже відпрацьовано системи структурування й пошуку інформації, бібліотечні установи стали визнаними центрами збереження та організації використання цих ресурсів. Водночас електронні інформаційні ресурси у зв’язку із швидкими змінами в процесі їх продукування, обігу, оновлення інтересабельності, пов’язаної з темпами оновлення знань у цілому, піддається управлінню зі зростаючими складностями.При цьому розв’язання проблем відбору якісної інформації, створення умов для її ефективного використання (що забезпечує високу ефективність сучасної суспільної діяльності) через активізацію відповідної діяльності бібліотечних установ знижує навантаження на розумову діяльність людини, затрачувану на трудомісткі оцінювання її повноти й релевантності, набуває особливої гостроти.Широке включення електронної інформації в практичну діяльність має сформувати суспільну потребу до оновлення бібліотечних установ як суспільно значущих сучасних інформаційних центрів і змусить суспільство подбати про оновлення, сучасне оснащення бібліотечних установ, належне їх матеріальне забезпечення. Відповідно, користувач матиме змогу повернутися до бібліотечного обслуговування на якісно новому рівні, зможе забезпечити собі можливість ефективного доступу до найновішої інформації, здобутків передової суспільної думки, продуктивно використовувати ці надбання в інтересах активної діяльності. І цим зробить істотний крок до власної трансформації як ефективного члена нового інформаційного суспільства.

Ключові слова: інформатизація, інформаційне суспільство, бібліотечні установи, електронні інформаційні ресурси, інформаційне виробництво, особа інформаційного суспільства.

  Повний текст PDF    https://doi.org/10.15407/np.58.041     Цитування публікації

• Горова С. (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ) ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0151-0128

Бібліографічний опис для цитування:
Горова С. Інформація та суспільство: можливі ускладнення та майбутні перспективи / С. Горова // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. - 2020. - Вип. 58. - С. 41-57. doi: https://doi.org/10.15407/np.58.041

Бібліографія:

1. See: UN Conference on glimate change in Paris. greenpeace.org. Retrieved from greenpeace.org. (2015, 9.12) [in English].
2. Koptiug, V. A. (1992). UN conference on environment and development – preparing processes and surmising (Rio de Janeiro, June 1992). (pp. 5–23). Novosibirsk: SO RAS [in English].
3. UN: serious climate changes threaten the world. ippnou.ru. [in English].
4. Meadows, D. H., Meadows, D. L., Randers, J., Behrens, W. (1991). The limits of growth. Report on the project of The Club of Rome «Hard situation for humanity». (p. 189). Moscow: Publishing house of Moscow university [in English].
5. Cardoso, C. (1998). Para unasociologia dociberspaco: comunidades virtuais em portugues. Oeiras, Portugal: Celta Edito. Ra [em Portuguks].
6. Bell, D. (2004). Gryadushcheye postindustrialnoye obschestvo. The coming of post-industrial society: A venture of social forecasting. Moscow: Academia [in English].
7. Fukuyama Frances. (2004). Nashe postchelovecheskoye buduscheye: Posledstviia biotehnologicheskoi revolyutsii [Our posthuman future: Consequences of the Biotechnology Revolution]. (M. B. Levin, Trans). Moscow: PLC «Izdatelstvo AST» OAO «LUKS» [in Russian].
8. Farmer, A., Owen, J. Michael. (1996). On genomics application studying the intellect see. «Genomics: The Next Psychiatric Revolution?»: British Journal of Psychiatry, 169 [in English]; Fears, R., Roberts, D. et al. Rational or Rationed Medicine? The Promise [in English]. doi: https://doi.org/10.1192/bjp.169.2.135
9. Wallerstein, I. (2003). Konets znakomogo mira: Sotsiologiia XXI [The End of the World As We Know It: Social Science for the Twenty-first Century]. V. L. Inozemtsev (Ed.). Moscow: Logos [in Russian].
10. Hodorkovski, M. B. (2007). Postchelovechestvo [Posthumanity]. Moscow: Algorythm [in Russian].
11. Pocheptsov, H. (2012). Vid Facebooku I hlamuru do Wikileaks: Mediakomunikatsii [From Facebook and Glam to Wikileaks: Mediacommunicatios]. Kyiv: Spadschyna [in Ukrainian].
12. Poruchnyk, A. M., Stoliarchuk, Y. M., Kolot, A. M. et al. (2016). Stratehii konkurentnoho rozvytku u hlobalniy ekonomitsi [Strategies of rival development in global economy]. Kyiv: KNEU [in Ukrainian].
13. Castells, M. (2007). Halaktyka Internet [Galaxy Internet]. Kyiv: Vakler [in Ukrainian].
14. Voskoboinikova-Huzieva, O. V. (2014). Stratehii rozvytku bibliotechno-informatsiynoi sfery Ukrainy: genezys, konstseptsii, modernizatsiia: monohrafiia [Strategies of library-informational sphere of Ukraine deve- lopment: genesis, concepts, modernising]. NAS of Ukraine, V. I. Vernadsky National Library of Ukraine. Kyiv: Akademperiodyka [in Ukrainian].
15. Horovyi, V. M. (2015). Natsionalni infromatsiyni protsesy v umovakh hlobalizatsii [National informational processes under globalization]. (pp. 178–181). O. S. Onyschenko (Ed.). NAS of Ukraine, V. I. Vernadsky National Library of Ukraine. Kyiv [in Ukrainian].
16. Horova, S. V. (2013). Internet-ZMI yak obiekt bibliotechnoi informatsiynoii diialnosti [Internet media as the subject of librarian informational activity]. NAS of Ukraine, V. I. Vernadsky National Library of Ukraine. Kyiv [in Ukrainian].
17. Bondarenko, V. Bibliotechne internet-obsluhovuvannia: stan ta pers- psektyvy [Library internet servicing: state and prospects]. T. Hranchak (Ed.). NAS of Ukraine, V. I. Vernadsky National Library of Ukraine. Kyiv [in Ukrainian].
18. Onyschenko, O. S. (2015). Problemy adaptatsii bibliotek do umov tsyfrovoi kultury [Problems of library adaptation to digital culture]. Bibliotechnyi visnyk – Library Bulletin, no. 6 (230), pp. 3–7. Kyiv [in Ukrainian].