Аулін О., Ауліна О.
Стратегічні комунікації у протидії деструктивним російським наративамРубрика: Розділ 1. Інформаційне суспільство в умовах війни: трансформація інструментів і ресурсів Анотація: У статті досліджуються стратегічні комунікації, що здійснюються з використанням наявних інформаційних ресурсів України в контексті боротьби з російськими наративними конструкціями (НК). Розглянуто підходи закордонних і вітчизняних експертів до визначення терміна "стратегічні комунікації" (СК). Здійснено аналіз використання НК у межах негативного російського впливу на інформаційний простір України. Досліджено організаційні та інші заходи, що здійснюються українськими учасниками СК у контексті протидії деструктивному інформаційному впливу з боку РФ. Наведено рекомендації з підвищення ефективності вітчизняних СК, зокрема через використання додаткових можливостей бібліотек. У дослідженні застосовано компаративний метод, методи соціології і політології, а також експертних оцінок. Ключові слова: стратегічні комунікації, наратив, соціальні комунікації, інформаційна безпека, інформаційний простір, бібліотечно-інформаційні центри.
Цитованість авторів публікації:
Бібліографічний опис для цитування: Аулін О. Стратегічні комунікації у протидії деструктивним російським наративам / О. Аулін, О. Ауліна // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. - 2023. - Вип. 67. - С. 82-95. doi: https://doi.org/10.15407/np.67.082
Бібліографія: - Hallahan K., Holtzhausen D., Van Ruler B., Vercic D., Siramsh K. Defining Strategic Communication. International Journal of Strategic Communication. 2007. No. 1. P. 4. doi: https://doi.org/10.1080/15531180701285244
- NATO Strategic Communications Policy. NATO UNCLASSIFIED. 2009.
- Cornish P., Lindley-French J., Yorke C. Strategic Communications and National Strategy. A Chatham House Report. September 2011. P. 4.
- Corman, S. R., Trethewey, A., Goodall, B. A 21st Century Model for Communication in the Global War of Ideas. From Simplistic Influence to Pragmatic Complexity. Consortium for Strategic Communication. Arizona State University. 2007. Report No. 0701. Pp. 4–14.
- Аулін О. Стратегічні комунікації: участь бібліотечних установ у протидії глобальним інформаційним загрозам. Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. Вип. 61. 2021. С. 19–27. doi: https://doi.org/10.15407/np.61.019
- Ліпкан В. Поняття і сутність стратегічних комунікацій на сучасному етапі державотворення. GOAL. 2016.
- Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2016 р. "Про Доктрину інформаційної безпеки України": Указ Президента України № 47/2017. Верховна Рада України. Законодавство України : вебпортал.
- Доктрина зі стратегічних комунікацій ВКП 10-00(49).01. Ukrainian Military Pages. 2020.
- "Росія бажає миру", а "ЗСУ під прапорами Третього рейху": як працює роспропаганда під час війни. Ukrinform. 2022.
- Базар О. Державне інформагентство РФ опублікувало текст з обґрунтуванням геноциду в Україні. ІА LB. 2022.
- Лазарук К. "Война с фейками" та шизофашизм. Як росія створює та поширює дезінформацію. Інститут масової інформації. 2022.
- Управління стратегічних комунікацій. Міністерство оборони України. 2020.
- В Україні функціонує унікальний навчально-науковий центр STRATCOM. Аrmyinform. 2020.
- Центр стратегічних комунікацій Національної академії СБУ. Аcademy.ssu. 2021.
- Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та інформації. Smu.dsp. 2022.
- Битва за громадську думку: як Україна воює з Росією на інформаційному фронті. 2022.
- Kyiv Stratcom Forum. Український досвід стратегічних комунікацій в умовах війни. Stratcom. 2023.
- Горовий В. М. Стратегічні комунікації в науково-інформаційному процесі сучасності. Вісн. Нац. акад. наук України. 2021. № 3. C. 3–9.
- Дубов Д. Стратегічні комунікації: проблеми концептуалізації та практичної реалізації. Стратегічні пріоритети. ДНУ ІІБП НАПрН України.2016.
- Половинчак Ю. Особливості інтерактивного простору соціальних медіа в контексте реалізації маніпулятивних технологій. Наук. записки ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України. Вип. 5–6 (79–80). С. 183–193.2018.
|