Ломачинський Б.

Термінологія інформаційної культури в контексті сучасних бібліотечних практик

Анотація: Метою статті є визначення специфіки застосування термінології інформаційної культури відповідно до діяльності сучасних бібліотек в умовах глобалізаційних викликів цифровізації. Методологія дослідження основана на поєднанні системного аналізу, що уможливив розгляд різних проявів інформаційної культури в бібліотеці як складній інформаційно-комунікаційній системі, діалектичного методу пізнання, який передбачає всебічний аналіз понятійного апарату інформаційної культури через суперечливі взаємозв’язки різних його аспектів, порівняльний метод дозволив виокремити специфічні риси окремих понять дослідження. Наукова новизна полягає в розширенні уявлень про основні наукові підходи до специфіки використання термінології інформаційної культури відповідно до особливостей діяльності бібліотеки. Інформаційна культура представлена інтегральною цілісністю духовно-практичного освоєння світу, що поєднує методи, технології створення та використання інтелектуальних новацій у галузі науки, культури, освіти та матеріального виробництва. Висновки. Інформаційна культура має забезпечити людині не лише її інформаційну свободу, але й сформувати відповідальність за забезпечення принципів інформаційної безпеки. На всіх історичних етапах діяльність бібліотек перебувала у взаємозв’язку з інформаційно-комунікаційними процесами в суспільстві, виступаючи їх рушієм і логічним результатом. На основі аналізу українського законодавства визначена змістовна сутність основних понять, що розкривають специфіку феномену інформаційної культури. У висновках підкреслюється, що ускладнення феномену інформаційної культури у просторі бібліотеки зумовлене формуванням нового користувача бібліотеки – цифрової людини. Модель інформаційної культури сучасної бібліотеки може розумітися на трьох рівнях – особистісний, груповий і суспільний, що спрямовані на розширення можливостей знаннєвого обслуговування та сприяння процесу управління знаннями.

Ключові слова: інформаційна культура, бібліотека, медіакультура, цифровізація, цифрова людина, цифрові компетентності, культура управління знаннями.

  Повний текст PDF    https://doi.org/10.15407/np.68.174     Цитування публікації

• Ломачинський Б. (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ, lbogdang1@gmail.com) ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2601-6217

Бібліографічний опис для цитування:
Ломачинський Б. Термінологія інформаційної культури в контексті сучасних бібліотечних практик / Б. Ломачинський // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. - 2023. - Вип. 68. - С. 174-188. doi: https://doi.org/10.15407/np.68.174

Бібліографія:

1. Бєляков К. І., Онопрієнко С. Г., Шопіна І. М. Інформаційна культура в Україні: правовий вимір : монографія. Київ : КВІЦ, 2018. 168 с.
2. Гранчак Т. Орієнтири розвитку бібліотек у середовищі покоління Z. Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук. 2019. № 3.С. 20–34.
3. Дзьобань О. П. Цифрова людина як філософська проблема. Інформаційне право. 2021. № 2 (37). С. 9–11.
4. Дубровіна Л., Киридон А., Матяш І. Архіви, бібліотеки, музеї – джерельна основа національної пам’яті, культурної спадщини України. Бібліотечний вісник.2017. № 1. С. 3–10.
5. Зеленов Є. А. Цифрове покоління: ризики, переваги, засоби взаємодії.Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2018. № 5 (86). С. 46–57.
6. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція).
7. Опис рамки цифрової компетентності для громадян України.
8. Про освіту : Закон України.
9. Про схвалення Стратегії розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року "Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України" : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 219-р.
10. Про схвалення Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.05.2013 р. № 386-р.
11. Про схвалення Концепції розвитку цифрових компетентностей та затвердження плану заходів з її реалізації : Розпорядження Кабінету міністрів України від 3 березня 2021 р. № 167.
12. Прудникова О. В. Інформаційна культура: концептуальні засади та світоглядний сенс. Харків : Право, 2015. 352 с.
13. Alshehri А., Cumming Т. Mobile Technologies and Knowledge Management in Higher Education Institutions: Students' and Educators' Perspectives. World Journal of Education. 2020. N 10 (1). P. 12–22. doi: https://doi.org/10.5430/wje.v10n1p12
14. Butnariu М., Milosan І. Preliminary Assessment of Knowledge Management in Universities. Procedia – Social and Behavioral Sciences. 2012. N 62. P. 791–795. doi: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2012.09.133
15. Cabeza-Pullès D., Fernández-Pèrez V., Roldán-Bravo М. Internal networking and innovation ambidexterity: The mediating role of knowledge management processesin university research. European Management Journal. 2020. N 38(3). P. 450–461. doi: https://doi.org/10.1016/j.emj.2019.12.008.
16. Choo C.W., Bergeron P., Detlor B., Heaton L. Information Culture and Information Use: An Exploratory Study of Three Organizations. Journal of the American Society for Information Science and Technology. 2008. 59. P. 5.
17. Leguina A., Mihelj S. and Downey J. Public Libraries as Reserves of Cultural and Digital Capital: Addressing Inequality through Digitalization. Library and InformationScience Research. Accepted version, 2021. June 24.
18. Lomachynska I., Lomachinsky B. Culture of knowledge management at a modern university. Quality of University Education: Educological Discourse : collective monograph / Ed. V. Ogneviuk. Prague: Oktan Print, 2022. P. 190–210.