Гребенюк А.

Антиукраїнська пропаганда: характерні риси та поняття

Рубрика: Розділ 1. Стратегічні комунікації в умовах інформаційних викликів часу

Анотація: На основі вивчення положень Стратегії національної безпеки України, лексикографічних джерел, наукових та практичних матеріалів розглянуто такі характерні особливості проникнення в систему соціальних інформаційних комунікацій пропаганди, ворожої національним інтересам України: розповсюдження (поширення, роз’яснення, доведення до адресатів) політичних, філософських, наукових, художніх, інших мистецьких ідей, поглядів, знань, закликів зі змістом, що фальсифікує реалії розвитку нашого суспільства, подає їх у викривленому, негативному світлі; їх реалізація через ідейно-політичний, соціальний, релігійний вплив на широкі маси або певні групи людей; спекуляція на наявних суспільних протиріччях, розпалювання внутрішньо-суспільної ворожнечі, провокування конфліктів, підрив суспільної єдності; локалізування серед методів спеціальних інформаційних операцій та у спектрі невоєнних загроз; деструктивність; переорієнтація об’єктів впливу на цінності та ідеали, невластиві або ж шкідливі для нашого суспільства, підштовхування до вчинення протиправних дій, послаблення державного та суспільно-політичного устрою України. Сформульовано дефініцію на позначення антиукраїнської пропаганди.

Ключові слова: антиукраїнська пропаганда, риси антиукраїнської пропаганди, поняття антиукраїнської пропаганди, теоретико-методологічні засади антиукраїнської пропаганди, протидія антиукраїнській пропаганді, стратегічні інформаційні комунікації.

  Повний текст PDF    https://doi.org/10.15407/np.61.128     Цитування публікації

• Гребенюк А. (Національна академія СБ України, Україна, Київ) ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8703-3432

Бібліографічний опис для цитування:
Гребенюк А. Антиукраїнська пропаганда: характерні риси та поняття / А. Гребенюк // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. - 2021. - Вип. 61. - С. 128-139. doi: https://doi.org/10.15407/np.61.128

Бібліографія:

1. Стратегія національної безпеки України : Указ Президента України № 392/2020 від 14 вересня 2020 р.
2. Петрик В. М., Кузьменко А. М., Остроухов В. В. та ін. Соціально-правові основи інформаційної безпеки : навч. посіб. / за ред. В. В. Остроухова. Київ : Росава, 2007. 496 с.
3. Вторжение в Украину: Хроника российской агрессии. Киев : Брайт Стар Паблишинг, 2016. 240 с.
4. Литвиненко О. В. Спеціальні інформаційні операції та пропагандистські кампанії : монографія. Київ : Сатсанга, 2000. 222 с.
5. Кормич Б. А. Організаційно-правові засади політики інформаційної безпеки України : монографія. Одеса : Юрид. література, 2003. 472 с.
6. Петрик В. М., Остроухов В. В., Штоквиш О. А. та ін. Сучасні технології та засоби маніпулювання свідомістю, ведення інформаційних війн і спеціальних інформаційних операцій : навч. посіб. Київ : Росава, 2006. 208 с.
7. Пропаганда. Словник української мови. URL: http://sum.in.ua/s/propaghanda.
8. Підрив. Там само.
9. Справа № 161/19656/17, провадження №11-кп/802/129/18 Луцького міськрайонного суду.
10. Заклик. Словник української мови.
11. Денисов В. Н. Агресія (міжнародне право). Велика українська енциклопедія. (міжнародне право) (дата звернення: 25.03.2021).
12. Операція. Словник української мови.
13. Акт. Там само.