Кропочева Н. - Інформаційно-бібліотечні ресурси з питань педагогіки та освіти (за матеріалами сайтів бібліотек університетів Німеччини) (2021)

  АРХІВ (Всі випуски) /     Зміст випуска (2021, Вип. 62)Ukrainian English

Кропочева Н.

Інформаційно-бібліотечні ресурси з питань педагогіки та освіти (за матеріалами сайтів бібліотек університетів Німеччини)

Рубрика: Розділ 1. Розвиток діяльності наукових бібліотек в умовах трансформації наукових комунікацій

Анотація: Предмет дослідження: інформаційні ресурси бібліотек університетів Німеччини. Сформовано вибірку із дванадцяти бібліотек, критеріями добору до якої слугували показники: універсальність комплектування фондів; наявність в структурі інформаційних ресурсів зібрань рідкісних, рукописних та старовинних видань; участь в мережі бібліотек Німеччини. Постановку проблеми розкрито через співставлення практичних аспектів проблеми створення інформаційно-бібліотечних ресурсів з питань освіти та педагогіки і визначення складників змістового наповнення та композиційного оформлення сайтів зазначених бібліотек. Мету розвідки визначено через виконання низки таких завдань: встановлення особливостей генерації електронних ресурсів та рівнів доступу до контенту користувачів різних цільових груп. Методи дослідження: методологію дослідження репрезентовано низкою емпіричних та теоретичних методів наукового пізнання, методу вебометричного аналізу баз даних, згенерованих та представлених на сайтах бібліотек закладів вищої освіти Німеччини. Результати дослідження артикульовано у такий спосіб: в університетах першого типу бібліотеками здійснюються функції центральної та периферійної бібліотечної структури, інформаційно-бібліотечні ресурси з питань педагогіки і освіти експортуються з OPAC (Online public access catalog) і KVK (Karlsruher virtuelle katalog). В університетах з двоконтурною структурою бібліотек на сайті представлено ресурси освітнього і педагогічного призначення, у відділеннях бібліотек відображено ресурси спеціалізованого спрямування. Новизна наукової розвідки полягає у виявленні особливостей інформаційних ресурсів зазначеної тематики, орієнтованих на освітні потреби студентів, зокрема оприлюдненні інтернет-ресурси навчального характеру. Практичне значення: розміщені на порталі Pädagogik інформаційні джерела формують політематичні, різнорідні мережеві джерела, мінімізуючи пошуки в мережі Інтернет, створюючи та поглиблюючи комунікаційні зв’язки працівників бібліотечних установ з користувачами різних категорій. Означені особливості формування інформаційних ресурсів в бібліотеках закладів освіти Німеччини формують інформаційне поле для проведення досліджень в руслі засвоєння способів формування баз даних навчального характеру, представлених на сайтах бібліотек закладів вищої освіти Німеччини.

Ключові слова: бібліотека університету, Німеччина, бібліотечна мережа, фонди, інформаційно-бібліотечні ресурси з питань освіти і педагогіки.


Цитованість авторів публікації:

Бібліографічний опис для цитування:
Кропочева Н. Інформаційно-бібліотечні ресурси з питань педагогіки та освіти (за матеріалами сайтів бібліотек університетів Німеччини) / Н. Кропочева // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. - 2021. - Вип. 62. - С. 99-121. doi: https://doi.org/10.15407/np.62.099

Бібліографія:

  1. Вербіцька О. Державна і університетська бібліотека Нижньої Саксонії: історія і внесок в інформаційне забезпечення навчального та наукового процесів. Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. 2011. Вип. 31. С. 14–26.
  2. Геллер Л. Бібліотека у світі відкритого доступу до інформації. Бібліотечний вісник. 2009. № 5. С. 9–10.
  3. Давидова І. О. Інноваційна політика бібліотек України: зміст та стратегії розвитку в інформаційному суспільстві : дис. … д-ра соц. комун.; спец.: 27.00.03 Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. ХДАК. Х., 2008. 262 арк.
  4. Дем’янюк Л. Сучасні напрями розвитку інформаційно-комунікаційної діяльності наукових бібліотек (За матеріалами зарубіжних фахових видань). Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. 2016. Вип. 44. С. 20–33.
  5. Зефельдт Ю., Сире Л. Двери в прошлое и будущее – библиотеки в Германии (Изд. по заказу Библ. и информ. Сообщества Германии (BID) / предисл. Барбари Лизон. 3-е исправл. изд. Хильдесхайм, Цюрих, Нью-Йорк, 2007. 98 с.
  6. Малолєтова Н. Німецька національна бібліотека у Лейпцигу: основні напрями діяльності. Бібліотечний вісник. 2010. № 6. С. 34–39.
  7. Час знання – Німецька цифрова бібліотека. Goethe-Institut в Україні. (Дата звернення: 10.11.12).
  8. Костик М. В. Онлайн-послуги та ресурси американських та німецьких наукових бібліотек. Використання інструментів веб-технологій як основа розширення бібліотечних онлайн-послуг у формуванні сучасного іміджу бібліотеки. Матеріали наук.-практ. інтернет-конф. (Ужгород, 18–25 черв. 2019.); ДВНЗ «Ужгор. нац. ун-т.», Наук. б-ка. Ужгород, 2019. URL: (дата звернення 11.12.2020).
  9. Степанюк О. Л. Нижньосаксонська земельна й університетська бібліотека в Геттінгені (Німеччина) як приклад вдалого симбіозу публічної та наукової установи : [презентація]. University Library at a New Stage of Social Communications Development. Матеріали IV міжнар. наук.-практ. конф. (Дніпро, 3–4 жовт. 2019 р.). Дніпро, 2019. (дата звернення 10.11.2020).
  10. Althaus, Bernd, Hentschke, Jana, Heuvelmann, Reinhold, Löhden, Aenne. SWIB14 – Diesechste «Semantic Webin Libraries Conference»: Bibliotheken, Daten, Anwendungenund Linked Data. Zeitschriftfür Bibliothekswesen und Bibliographie. 2015. Jahrgang 62. Heft 2. S. 115–120. Zuletztgeprüftam: 15.11.2020. doi: https://doi.org/10.3196/186429501562287
  11. Deutsche Digitale Bibliothek: das Portal für Kultur und Wissenschaft. 24.12.2020.
  12. Diedigitale Transformationmeistern. Aktuelle Entwicklung eninder Bibliotheks- und informations wissenschaftlichen Aus- und Weiterbildung. Bibliothek Forschung und Praxis. 2018. Band 42, Heft 3.S. 441–452. Zuletztgeprüftam: 25.12.2020. doi: https://doi.org/10.1515/bfp-2018-0053
  13. Jonas Tiepmar, Jens Mittelbach, Melanie Kaiser, Daniela Dobeleit, Paul Schwanse, Uta Fröhner und Maik Jähne. Wissen kommt von Machen. Bibliothek Forschung und Praxis. 2018. Vol. 42 (1). S. 69–82. Zuletztgeprüftam: 22.12.2020. doi: https://doi.org/10.1515/bfp-2018-0009
  14. Klaus Gantert, Günther Neher und Frauke Schade. Diedigitale Transformation meistern. Aktuelle Entwicklung eninder Bibliotheks- undinforma tionswissenschaftlichenAus- und Weiterbildung. BibliothekForschungundPraxis. 2018. Band 42. Heft 3. S. 441–452. (zuletzt geprüft am: 22.12.2020). doi: https://doi.org/10.1515/bfp-2018-0053
  15. Irmgard Siebert. Die Strategie der Universitäts- und Landesbibliothek Düsseldorf 2016 bis 2021. 2016. Bibliotheksdienst. Volume 50: Issue 8. S. 698–711. (zuletztgeprüftam: 25.12.2020). doi: https://doi.org/10.1515/bd-2016-0089
  16. Sabine Stummeyer. Open Educational Resources im Hochschulbereich. Neue Aufgaben für Bibliotheken. Digitale Medien. In der Hochschullehre. Eine Publikationsreihe des ELAN e.V. Band 7. Münster; New York: Waxmann 2019. S. 157–165. (Zuletztgeprüftam: 23.12.2020).