Грінберг Л.
Культурно-мистецька спадщина П. Куліша в установах соціальної пам'ятіРубрика: Розділ 3. Історико-літературні дослідження Анотація: Розглянуто та проаналізовано особові фонди П. Куліша, які зберігаються в установах соціальної пам’яті – архівах, бібліотеках та музеях України, що, незважаючи на заборони й утиски імперського ХІХ і радянського ХХ століть тоталітарних режимів, зуміли вберегти культурно-мистецьку спадщину видатного українця, який усе своє творче життя присвятив українському народові, дбав про збереження його історії, мови, релігії, культури, сповідував національну ідею. Прозові, поетичні, публіцистичні твори, епістолярна спадщина та інші матеріали П. Куліша є джерелом ретроспективної інформації для досліджень у різних галузях науки, освіти, культури. Репрезентація значного комплексу документів П. Куліша в оцифрованому вигляді уможливлює відтворення цілісної картини світу митця 40-х – 90-х років ХІХ ст., ознайомлення більшої кількості користувачів з цінною інформацією щодо історичної пам’яті, засвоєння історичного досвіду нації означеного періоду. Виконуючи меморіальну функцію, бібліотеки, архіви та музеї транслюють культурні цінності від покоління до покоління, забезпечують зв’язок між минулим, сучасним і майбутнім. Доведено, що інформаційно-комунікаційні технології значно полегшили виконання інституціями соціальної пам’яті функції збереження доробку П. Куліша. Констатовано, що цифровізація архівної, бібліотечної та музейної справи сприяє інтеграції та гармонійному входженню української культури в глобальний гуманітарний простір, збагачуючи та розширюючи міжкультурні зв’язки. Доведено, що інституції соціальної пам’яті, консолідуючи інформаційні ресурси, формують якісно новий культурно-історичний простір видатного українського культурно-громадського діяча П. Куліша та його оточення. Ключові слова: П. Куліш, культурно-мистецька спадщина П. Куліша, епістолярна спадщина, бібліотека, архів, музей, фонд, інформаційно-комунікаційні технології; оцифрування, інформаційний ресурс.
Цитованість авторів публікації:
Бібліографічний опис для цитування: Грінберг Л. Культурно-мистецька спадщина П. Куліша в установах соціальної пам'яті / Л. Грінберг // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. - 2023. - Вип. 67. - С. 315-328. doi: https://doi.org/10.15407/np.67.315
Бібліографія: - Виставка до 200-річчя від дня народження П. Куліша. Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого. (дата звернення: 11.11.2022).
- Виставка до 200-річчя П. Куліша "Пантелеймон Куліш – ключова постать у становленні модерної української культури". Національна бібліотека України імені. В. І. Вернадського. (дата звернення: 01.11.2022)
- Гирич І. Чому потрібно переосмислювати минуле?
- Дубровіна Л. А., Киридон А. М., Матяш І. Б. Інституції пам’яті: архіви, бібліотеки, музеї та культурно-історичні заповідники. Енциклопедія історії України: Україна – Українці. Кн. 2 / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; НАН України, Ін-т історії України. Київ : Наук. думка, 2019. 842 с. (дата звернення: 11.11.2022).
- Збанацька О. М. Бібліотеки, архіви, музеї: деякі аспекти спільностіта відмінності. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2018. № 3. С. 68–74. (дата звернення: 13.12.2022).
- Киридон А. Музеї як інституції пам’яті. Україна – Європа – Світ : міжнар. зб. наук. пр. Серія: Історія, міжнародні відносини. 2015. Вип. 16 (1). С. 193–200. (1)__23 (дата звернення: 4.01.2023).
- Коляда І. Українська інтелігенція у російському інформаційному просторі другої половини XIX ст.: до історії взаємин П. Куліша і цензурних органів. Гілея : наук. вісн. Київ, 2013. Вип. 77. С. 19–24.
- Коляда І. А. Українці та росіяни – порівняльний аналіз ментальності та політичної культури: рефлексії Пантелеймона Куліша. Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. 2019. Вип. 29. С. 250–259.
- Кунанець Н. Консолідовані інформаційні ресурси установ соціальної пам’яті: виклики сучасності. Вісн. Нац. акад. керів. кадрів культури імистецтв. 2017. № 4. С. 21–25.
- Лобузін І. Оцифрування історико-культурної спадщини: технологія та управління. Реєстрація, зберігання і обробка даних. 2012. Т. 14. № 3. С. 104–114. (дата звернення: 11.11.2022).
- Наукові біографії вчених України. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. (дата звернення: 21.11.2022).
- Онищенко О. С. Наукові архівні комплекси: тенденції і проблеми. Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів іпослуг : матеріали Міжнар. наук. конф. (4–6 жовт. 2022 р.). Київ, 2022. С. 321–326. (дата звернення: 11.12.2022).
- Онищенко О. С. Проблеми гармонізації інновацій і традицій у бібліотечних ресурсах і сервісах. Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг : матеріали Міжнар. наук. конф. (4–6 жовт. 2022 р.). Київ, 2022. С. 3–7. (дата звернення: 11.12.2022).
- Передерій І. Інституційні веб-ресурси як інструмент збереження історичної пам’яті та національної комеморації. Документно-інформаційні комунікації в умовах глобалізації: стан, проблеми і перспективи : матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. (23 листоп. 2016 р.). Полтава : ПолтНТУ, 2016. С. 206–211. (дата звернення: 21.01.2022).
- Половинчак Ю. М. Комеморативні практики в сучасному інформаційному просторі. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2018. № 2. С. 94–100. (дата звернення: 31.05.2022).
- Попик В. І. Біографістика. Український національний біографічний архів. Науково-інформаційний проєкт Інституту біографічних досліджень НБУВ.
- Приходько Л. Ф. Збереження цифрової культурної спадщини – імператив XXI століття (за документами ЮНЕСКО і Європейського Союзу). Архіви України. 2019. № 2. С. 67–92.
- Сокур Л. А. Консолідовані документально-інформаційні ресурси як засіб збереження культурної спадщини. Сіверщина в історії України. 2021. Вип. 14. С. 358–361. (дата звернення: 15.10.2022).
- Стрішенець Н. Презентація оцифрованого зібрання Шевченкіани, яке має Британська бібліотека. (дата звернення: 15.10.2022).
- "У наш час Куліш пішов би на фронт": на Чернігівщині відзначили 203-річчя великого українця. Svoboda. FM. (дата звернення: 28.02.2023).
- Чижова О. "Крок до архіву майбутнього – сучасне високотехнологічне й відкрите сховище історичної пам’яті" : інтерв’ю / розмову вів І. Резнік. Укрінформ. 2021. 20 жовт.
|